Любов Бенедишин. Кульбабове віче. Поезія. 120 ст.

Ця книжка про літо... і НЕ про літо. Про літа... і НЕ про літа. Про час... і НЕ про час. Вона – про життя (завдяки і наперекір), про долю (летку і летючу), а ще... про траєкторію пізнання світу (зовнішнього і внутрішнього), яку людська душа, наче пташка свій пролітний шлях до вирію (чи до­дому), знаходить (чи обирає) підсвідомо. Залиша­ючи внизу й позаду ятери страхів і спокус, зиґзаґи несподіванок і розчарувань. Вслухаючись у високі регістри віри та любові. Милуючись (на дарованих Богом острівцях перепочинку) нескореною гривою пізньої кульбаби. Струшуючи (час від часу) з пера золоту павутинку сухозлітки.

До збірки увійшли поезії, створені у прита­манному авторці римо-ритмічному стилі, а та­кож вільні вірші, верлібри та катрени.